19 березня свій день народження святкує видатна українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, лауреатка багатьох престижних міжнародних літературних премій, людина неймовірного таланту, сталевої волі Ліна Василівна Костенко.
У дитинстві Ліна мріяла стати льотчицею. Батько Ліни Костенко був “ворогом народу” в СРСР. Його засудили на 10 років таборів. Він був інтелігентом, працював в школі, знав 12 мов. Письменниця відмовилася від звання Героя України та від премії «Золотий письменник України». За словами письменниці, їй не потрібні жодні нагороди. А фраза «Політичної біжутерії не ношу» стала мало не афоризмом.
У радянські часи поетеса була активною учасницею дисидентського руху, за що її твори були забороненими для друку впродовж 14 років. Саме в цей час вона написала свої найвідоміші твори “Берестечко” і “Маруся Чурай”.
Один твір письменниці екранізували. Це – кіносценарій Перевірте свої годинники 1963 року. Його так переробили, що Костенко відмовилася від авторства.
У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони. Письменниця активно працювала нарівні з усіма вченими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури від знищення і забуття.
Єдиний роман Ліни Костенко 21 століття – це “Записки українського самашедшого” (2010 р.) Роман отримав неоднозначні відгуки аудиторії, але став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
Поезію “Мій перший вірш написаний в окопі…” Ліна Костенко присвятила подіям Другої світової війни, але і сьогодні ми відчуваємо біль та жах дитячих вражень вже про іншу війну, яку зараз веде росія проти України. У розбомблених будинках, у підвалах, під обстрілами діти співають пісні, пишуть вірші, стають частиною історії нової України, показуючи незламність української душі та її незалежність.
