Захисників та Захисниць України, які полягли в боротьбі за захист незалежності та територіальної цілісності України – колишніх учнів Голопристанського ліцею № 2
Якщо Ви маєте додаткову інформацію – пишіть +380989681043 (будь-який меседжер)
Дидюк Сергій Віталійович (14.07.1977 р.н.) – випускник 1994 року Голопристанської ЗОШ № 2 (зараз реорганізовано у Голопристанський ліцей № 2)
Голопристанська ВА повідомляє, що загинув житель громади. Сергій Дидюк захищав Україну на фронті. «Схиляємо голови у глибокій скорботі, загинув ще один герой Голопристанського краю – СЕРГІЙ ДИДЮК.
Щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну країну і кожного з нас!
Герої не вмирають, вони залишаються в наших серцях!»- йдеться у повідомленні.
https://www.facebook.com/groups/golapristan/permalink/7128787230571333/
06 січня 2024 року перестало битись серце захисника нашої Батьківщини, воїна 57 МПБр 46 – річного Дидюка Сергія Віталійовича.
Сергій народився в м.Ківерці, згодом навчався в місцевій СШ 2. По місцю служби батька закінчив навчання в Голопристанській СШ 2 Херсонської області. Потім став студентом Луцького технікуму торгівлі та менеджменту.
З 1996 по 1999 роки проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після закінчення служби по 2005 рік працював у Голопристанському РВК.
В квітні 2021 р. Сергій знову пішов служити за контрактом.
Був призначений відповідальним за матеріальне забезпечення особового складу батальйону.
Війна застала Сергія в Лисичанську Луганської області. Майже два роки він провів в гарячих точках. Останнім часом Сергій був в районі Куп”янська Харківської області.
Сергій був хорошим сином для свого тата, люблячим чоловіком для дружини та ніжним татом для маленької єдиної 3-х річної донечки.
Не можна виразити словами біль втрати.
https://www.facebook.com/groups/radakivertsi/permalink/3316929211942434/
Савельєв Валерій Михайлович (15.01.2004 р.н.) – випускник 11-А класу 2021 року Голопристанської гімназії (зараз реорганізовано у Голопристанський ліцей № 2)
З 1 по 11 клас навчався в нашому закладі освіти. Однокласники та вчителі пам’ятають його як здібного, допитливого, старанного учня, доброзичливого, енергійного, відкритого, завжди готового прийти на допомогу. Під час навчання Валерій активно брав участь у спортивно-оздоровчих заходах, сумлінно виконував громадські доручення.
Скромний, товариський, стриманий, врівноважений, розсудливий, з великим самовладанням.
У 2021р. успішно склав ЗНО та здійснив одну зі своїх найзаповітніших мрій – став студентом 1 курсу Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ України.
З початку повномасштабної збройної агресії та вторгнення російських окупаційних військ, Валерій, не вагаючись, пішов боронити рідну землю.
З честю виконував обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишався вірним присязі, українському народові і державі.
Дякуємо тобі, ЗАХИСНИКУ! Пишаємося та низько вклоняємося за твою мужність!
Валерій усе віддав за нас із вами, за вільну Україну, хоч мав ще стільки планів та нездійсненних мрій…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЮ СЛАВА!
19 серпня у дев’ятнадцятирічному віці загинув хоробрий воїн, мужній захисник, молодий герой Голопристанського краю – САВЕЛЬЄВ ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ.
Після закінчення Голопристанського навчального закладу, успішно склавши ЗНО, Валерій реалізував свою дитячу мрію та був зарахований студентом до Дніпропетровського Державного університету Внутрішніх справ України на правоохоронну діяльність.
З початку збройної агресії та вторгнення Російських окупантів не вагаючись пішов боронити рідну землю.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну країну та кожного з нас!
Валерій завжди був позитивним, доброзичливим, допитливим, щирим та відкритим. Саме таким він залишиться в пам’яті і серцях рідних та знайомих – з щирою посмішкою та сміливим серцем!
Похований захисник в місті Дніпро.
Валерій Савельєв, дочекавшись 18 річчя в січні 2022 мріяв потрапити до лав Полку АЗОВ,в лютому 2022 проходив ВЛК, тестування,але почалась повномасштабна війна,мрія не здійснилась,але Валерій не відступив і одразу добровільно пішов захищати Україну у складі 3 ОШБ.
Незабаром вступив до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на заочну форму навчання,хотів все встигнути у своєму житті,прагнув звільнити своє рідне місто Голу Пристань що на Херсонщині та й всю нашу рідну землю.
Дуже пишався своєю Бригадою з якою проходили дуже тяжкий шлях,починаючи з оборони Києву(Мощун), бойовими завданнями в Запорізькій області та й на решті Донецькій-Бахмут. Мав почесні нагороди за бойові завдання.
Численні акубаротоавми теж не зломали його дух.Наш хлопчик був дуже світла людина, з дитинства захоплювався історією козацтва, радіотехніки, відвідував відповідні гуртки,добре навчався.
В серпні 2023 повинно було відбутися його весілля з дівчиною,яка протягом війни їздила за ним по всій Україні,але 19 серпня 2023 року Валерій загинув к віці 19 років від вибухової травми під час виконання бойового завдання на околицях Бахмуту.
Ми віримо що його мрія здійсниться,наша Україна переможе!!!
«Він завжди говорив, що все буде добре, переможемо, зовсім не скаржився. Хоча я знаю, що було дуже тяжко. Своє 19-річчя зустрів у водосточній трубі біля Бахмуту, це жах…», – ділиться мати нареченої загиблого бійця.
Валерій Савельєв родом з Херсонщини. У січні минулого року йому виповнилося лише 18 років. Він мріяв потрапити до лав Полку АЗОВ, в лютому 2022 проходив ВЛК, тестування, але почалась повномасштабна війна, мрія не здійснилась, але Валерій не відступив і одразу добровільно пішов захищати Україну у складі 3 ОШБ. Незабаром вступив до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на заочну форму навчання, хотів все встигнути у своєму житті.
Захисник на псевдо «Азімут» прагнув звільнити своє рідне місто Голу Пристань, що на Херсонщині, та й всю нашу рідну землю. Відверто пишався своєю Бригадою, з якою проходили дуже тяжкий шлях, починаючи з оборони Києву (Мощун), бойовими завданнями в Запорізькій області та й нарешті Донецькій – Бахмут.
Мав почесні нагороди за бойові завдання.
Численні акубаротравми теж не зламали його дух, жодного разу не скаржився.
Наш хлопчик був дуже світлою людиною, з дитинства захоплювався історією козацтва, радіотехнікою, відвідував відповідні гуртки, добре навчався.
В серпні 2023 повинно було відбутися його весілля з дівчиною, яка протягом війни їздила за ним по всій Україні, але 19 серпня 2023 року Валерій загинув у віці 19 років від вибухової травми під час виконання бойового завдання на околицях Бахмуту.
Ми віримо, що його мрія здійсниться, наша Україна переможе!!!
Вічна пам’ять, тобі Герою 
