Щороку День державного прапора в Україні традиційно відзначають у переддень Дня Незалежності – 23 серпня. Історія синьо-жовтого стяга триває уже понад сотню років, тож ми повинні пишатися нашим національним символом.
16 липня 1990 року Україна отримала ухвалену парламентом Декларацію про державний суверенітет, а 24 липня національний стяг встановили біля Київської міської ради, знов-таки поряд з червоним, радянським. Спостерігати за підняттям українського прапора тоді зібралося 30 тисяч люду.
В серпні 1991-го, після спроби державного перевороту в москві, український парламент зібрався на надзвичайну сесію. Члени партії «Народний Рух» принесли в зал засідань синьо-жовте знамено, а 4 вересня його було встановлено над куполом Верховної Ради. На початку 1992 року, з метою офіційного затвердження кольорів нашого прапора, парламентарями було прийнято постанову «Про державний прапор України».
Загальнодержавне свято — День Державного Прапора України — ми отримали в 2004 році, і своєю датою — 23 серпня — воно нагадує про той день, коли український прапор вперше було внесено до залу засідань українського парламенту.
ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ В ІСТОРІЇ
- 1410 (15 липня)
Українські військові формування під жовто–синіми прапорами в складі армії Великого князівства Литовського були учасниками Грюнвальдській битви проти лицарів Тевтонського ордену.
- 1918 (22 березня)
Центральна Рада УНР затвердила в якості державного жовто-синій прапор.
- 1990 (березень)
В українських містах почали встановлювати національні прапори на будівлях установ місцевої влади.
- 1990 (24 липня)
Київську міську раду увінчали українським синьо-жовтим стягом.
- 1992 (28 січня)
Українським парламентом прийнято постанову «Про державний прапор України».
- 2004 (23 серпня)
До українського календаря святкових подій додалося загальнодержавне свято — День Державного Прапора України.
День Державного Прапора — важлива подія, і вона не тільки підкреслює значущість цього символу, але й знайомить з історією української держави дітей та молодь, а також вчить поважати людей, завдяки яким над нами можуть вільно майоріти наші синьо-жовті знамена.