Як пережити карантин? Поради психолога батькам
На просторах Інтернету Ви, мабуть, зустрічали багато порад від психологів з приводу того, як себе поводити і чим зайнятися вдома в умовах карантину. Коли закінчиться карантин стовідсотково, не відомо нікому. Тож ми маємо триматися і підтримувати один одного.
Діти за природою дуже активні і свою енергію їм треба кудись спрямувати. Це легко зробити у звичному режимі життя. Але зараз триває карантин! Тому саме ми, дорослі, маємо показати зразок поведінки у незвичних обставинах, у ситуації, коли змушені обмежити свої дії і пересування. Якщо самі будемо нервувати і панікувати, то це буде передаватися і дітям, а жити і навчатися у напруженні дуже важко усім.
Тому візьміть себе в руки, мобілізуйте сили і налаштуйтеся на спокійне!!!, позитивне, цікаве і плідне перебування вдома. Комусь це вдасться легко, комусь важко, але головне – це можливо!
Погляньте на карантин з іншого боку.
По-перше, у Вас з’явилося більше часу побути усім разом у родині, більше спілкуватися. Не просто контролювати дії дитини і постійно нагадувати, що треба йти робити уроки, а саме спілкуватися! Адже коли батьки працюють і повертаються додому лише надвечір, то на справжнє сімейне спілкування залишається не так багато часу. Скористайтеся можливістю поговорити з дітьми, більше дізнатися один про одного, обмінятися думками, враженнями, ідеями, мріями. Це дуже важливо. У звичайному повсякденному житті нам так цього не вистачає! І дітям, і батькам. Єдина умова – спілкування має бути позитивним!
Якщо важко розпочати розмову з дитиною (наприклад, підліткового віку), напишіть їй листа. Справжнього, на папері, у справжньому заклеєному конверті з адресою (конверт можна зробити власноруч). Гадаю, це буде для нього чимось новеньким та цікавим, і Ваш підліток його обов’язково прочитає. У кінці листа не забудьте запросити його на чашечку чаю, вказавши час і місце зустрічі (на кухні). Сподіваюсь, що ваше подальше спілкування буде приємним і цікавим. До речі, такі листи можна написати і «розіслати» усім членам сім’ї, таким чином запросивши їх на затишне родинне чаювання.
Якщо спілкування до цього часу не складалося, то це може допомогти налагодити стосунки. Тільки у такому разі не забудьте у листі перепросити за непорозуміння, які були раніше, і пояснити, що ви розумієте і любите свого підлітка, незважаючи ні на що.
По-друге, у Вас з’явилася можливість надолужити виконання хатніх робіт, які, можливо, довгенько відкладалися «на потім» через брак часу або сил. Настав час «підігнати свої хвости». А якщо залучити до цього всю родину, то це принесе не лише користь, а ще й задоволення від виконаної роботи. Адже спільна праця – запорука міцних сімейних стосунків. До того ж це розвиває почуття відповідальності.
По-третє, під час карантину ми змушені ще й працювати – і батьки, і діти. Навчання – це також праця. Вдома це робити, з одного боку, легше (не треба кудись йти, спілкуватися віч на віч з тими, хто нам не до вподоби), а з другого – важче, бо треба вміти самоорганізуватися та ще й проконтролювати дітей. Саме зараз у нагоді стане сімейна підтримка і взаємоповага, за умови якої Ви зрозумієте, як важко дитині змусити себе займатися самонавчанням, а діти краще зрозуміють Вас: наскільки важлива Ваша робота, що Вам також буває важко впоратись із якимось завданням, що Ви також втомлюєтесь та потребуєте підтримки і відпочинку.
На цьому етапі дуже важливо правильно організувати свій день, спланувати його, скласти розпорядок дня. І зробити це треба обов’язково разом з дітьми. Їм це допоможе вчасно, а головне без зайвих нагадувань, встигати і навчатись, і відпочивати, а Вам не треба буде відволікатись від своїх справ, аби вигадати, чим зайняти дитину чи як всадити її за уроки. Такий розпорядок дня бажано розмістити так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися протягом дня: коли буде час для ігор, навчання, читання і відпочинку. Якщо в родині кілька дітей, то розпорядок має бути у кожного свій. Намагайтеся розробити режим дня максимально наближеним до звичного, який був до карантину. Це дасть змогу легше пристосуватися до нових умов життя.
Врахуйте наступне:
- Бажано, щоб навчання дітей відбувалося у першій половині дня. До вечора і діти і батьки почуваються втомленими і увага розсіюється.
- Починати краще зі складних, письмових, об’ємних завдань, які потребують найбільшої концентрації уваги й часу на виконання.
- Через кожні 30 – 40 хвилин (а для молодших школярів – через 20 – 25 хв) необхідно робити перерви. У цей час важливо змінити вид діяльності. Якщо весь час сиділи, то треба порухатись, зробити зарядку, потанцювати, зробити щось по господарству, погратися з домашнім улюбленцем. Якщо, навпаки, рухалися (наприклад, виконували вправи з фізичної культури за допомогою відеоресурсів), то необхідно застосувати пасивний відпочинок: полежати, посидіти, почитати, подивитись і поспостерігати, що відбувається за вікном, випити чаю, з’їсти фруктів.
- Використовуйте електронні пристрої з розумом. Батьки дотримуються різних думок з приводу того, чи можна дитині проводити час на карантині за екранами комп’ютерів, планшетів, телевізорів або телефонів. Одні дозволяють дитині необмежено використовувати ґаджети, щоб розважити її, інші суворо обмежують їх використання. Це вирішують батьки. Звісно, для декого влаштувати дитину перед екраном (будь-яким), аби не заважала – це здається виходом. Але пам’ятайте, що дітям шкільного віку, здобуваючи знання під час дистанційного навчання доводиться і так чимало часу проводити біля екранів. Тому під час відпочинку краще буде зайнятися чимось іншим. Здоров’я дітей головніше будь-якого навчання!
- Не забувайте, що дітям потрібне свіже повітря і бажано щодня. У кого є можливість погуляти на власному подвір’ї – дуже добре. У кого такої можливості немає, можна вийти на балкон або частіше відчиняти вікна і провітрювати приміщення.
- Приділіть увагу читанню. Домовтеся з дитиною, що за час карантину вона прочитає книгу, яку обере самостійно. Головне, щоб книга була звичайна, паперова, а не електронна. А ще краще, коли разом з дітьми читають і батьки. Особистий приклад завжди був найефективнішим!
- Дошкільникам також можна давати невеличкі розвивальні завдання, як у дитячому садочку, але проходити вони повинні обов’язково у формі гри.
- Для підлітків на першому місці залишається спілкування з однолітками. Діти в у віці від 15 до 18 років хочуть “тусуватись” і це їм потрібно дозволяти, бо ж, як відомо, заборонений плід – найбажаніший. Проте необхідно слідкувати, аби це не були масштабні “тусовки”. Тому певний час треба буде відвести і на спілкування з друзями.
- В якості розваг можна запропонувати таке:
- настільні ігри (їх дуже багато і для дітей їх необхідно обирати за віком);
- заняття для розвитку (розмальовки, конструктор, ліплення, створення колажів);
- спільне приготування різноманітних страв (гадаю, допомога на кухні ніколи не завадить, та й діти зможуть навчитися готувати або покращити свої кулінарні навички);
- музика, танці, спортивні вправи;
- гра на музичних інструментах;
- заняття творчістю (в Інтернеті можна знайти майстер-класи з хенд-мейду: аплікації, вишивки, в’язання, малювання, декупаж, вироби з паперу, тканини, глини, дерева та інших матеріалів, виготовлення домашнього мила, різноманітні поробки) тощо.
Тож можливо, не все так сумно, як здається.
Спробуйте знайти «плюси» від перебування на карантині і час пролетить швидко. Сподіваюсь, що серед інших «плюсів» у Вашому списку будуть «взаєморозуміння», «взаємоповага», «взаємопідтримка» і «взаємодопомога». Можливо, Вам саме цього зараз бракує.
І не забувайте, що найголовніше – це все ж таки здоров’я. Бережіть себе і своїх дітей! Будьте здорові!
Тримайтесь і все буде добре! Вдалого і плідного Вам карантину!
